Витяг з нормативних документів

Сімейний кодекс України

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини

  1. мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;
  2. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків

  1. здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;
  2. батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;
  3. відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;
  4. ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину

  1. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину

  1. способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;
  2. за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
  3. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;
  4. у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  5. якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон України “Про освіту”

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

  • постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
  • виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
  • сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
  • виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

  • вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
  • обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
  • звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
  • захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

Кримінальний кодекс України

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

1. Злісне ухилення  від  сплати  встановлених  рішенням  суду коштів  на  утримання  дітей (аліментів),  а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних  дітей,  що перебувають на їх утриманні, - карається штрафом  від  ста  до  двохсот  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

 

2. Те саме діяння,  вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається  громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними  роботами  на  строк  до  двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. 

Примітка.  У  статтях  164  і  165  цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або  на утримання  непрацездатних  батьків  слід  розуміти будь-які діяння боржника,  спрямовані на невиконання  рішення  суду  (приховування доходів,  зміну  місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного   виконавця   тощо),   які   призвели   до   виникнення заборгованості  із  сплати  таких  коштів  у розмірі,  що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої  встановлена опіка чи піклування.

Злісне невиконання  батьками,  опікунами  чи  піклувальниками встановлених законом обов'язків  по  догляду  за  дитиною  або  за особою,  щодо якої встановлена опіка чи піклування,  що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох  до  п'яти  років або позбавленням волі на той самий строк. 

Стаття 167. Зловживання опікунськими правами.

Використання опіки  чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) - карається  штрафом  від  ста  до  трьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк  до  трьох років,  або  позбавленням  волі на той самий строк. 

 

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ