Історію ми не можемо повернути назад.
Але розповісти про неї всю правду ми зобов’язані
З 24 по 28 січня 2019 року з метою поглиблення знань учнів з «проблемних» тем історії, з трагічними подіями Голокосту, як одним із прикладів жорстокого ставлення фашистів до людей, формування основи культури і толерантності у міжнаціональних відносинах, виховання співчуття, співпереживання, почуття гуманності, гордості за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших для учнів 2-6 класів ЗОШ І-ІІ ст. та старшокласникам Ліцею технологічного профілю Броварського навчально-виховного об’єднання вчителем історії Шляхтиченко І.О. та класними керівниками Вальченко В.О., Сіромолот Н.О., Фроловою І.А. були проведені: виховні години, бесіди, інформаційні години, уроки пам’яті на теми: «Історія скорботи та героїзму», «Сучасне українське суспільство та уроки Голокосту», «Голокост – трагічна сторінка історії».
Учні та педагоги БНВО приєдналися до світової спільноти, щоб висловити свою скорботу про мільйони загублених життів співвітчизників, адже 27 січня у різних країнах світу вшановують пам'ять жертв Голокосту. Це – День віддання належної шани жертвам масових розстрілів людей, переважно єврейської національності, у 1941–1943 роках, здійснюваних німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.
Для українського народу символом нацистського злочину перед людством є трагедія в Бабиному Яру, який став всесвітньо відомим як місце масових розстрілів цивільного населення, що здійснювалися німецькими окупаційними військами в 1941 році. Зараз на території Бабиного Яру розташовуються декілька пам’ятників і меморіальних комплексів жертвам Голокосту. Пам’ять про мільйони невинних жертв спонукає українців робити все можливе для недопущення будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості.
Ми запалюємо свічку, щоб вшанувати 11 мільйонів людських душ, які були знищені за наказом Гітлера, Гімлера, Геббельса, Геринга – це вони перетворили на пустелю цілі області, зруйнували сотні міст, спалили десятки тисяч сіл.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я яким - Голокост. Цю втрату ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися!
Поплавська Вікторія Василівна,
завідуюча організаційно-масовим відділом
