Тисячолітній спадок Української державності
Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави.
Від Русі:
– цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
– тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
– Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
– гривню – назву грошової одиниці;
– назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.
Від Галицько-Волинської держави:
– синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
– утвердження європейського вектора розвитку.
Від Великого Князівства Литовського:
– європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
– Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.
Від козацької доби:
– республіканські традиції народовладдя;
– військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
– одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.
Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):
– демократичні засади державного будівництва;
– перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
– перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
– державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
– соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
– Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.
Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:
– статус засновника Організації об'єднаних націй;
– адміністративно-територіальний устрій.
