Нажаль, педагоги є однією з категорій працівників, які дуже швидко піддаються вигоранню: емоційному, психологічному та професійному. Тому, на часі, психологом було заплановано провести діагностику рівня емоційного вигорання педагогів закладу, адже більша частина навчального року вже позаду.
Дослідження проводилося з допомогою методики експрес-діагностики рівня емоційного вигорання, що дає можливість виявити у педагогів наявність та ступінь сформованості таких симптомів вигорання: незадоволеність собою, відчуття загнаності в кут, редукція професійних обов’язків, емоційна відчуженість та деперсоналізація.
Діагностика виявила, що у педагогів Центру розвитку дитини найчастіше зустрічається симптом «редукція професійних обов’язків» (що часто викликана «паперовою тяганиною», непродуктивною організацією робочого місця та/або робочого дня. У деяких випадках може бути пов’язаний з несприятливим психологічним кліматом у колективі або мікрогрупі, в якій працює людина. Спостерігаються за сімейних негараздів, що не дають сконцентруватись на роботі. Можливий за асинхронності темпів професійного росту працівника та темпів його кар’єри, за відсутності виконання значущості особистого внеску у загальну справу). Ще одним симптомом, який часто мав місце, є «особистісна відстороненість/деперсоналізація»: людина відчуває себе спостерігачем, глядачем, а «справжнє життя» відбувається не за її участю, а ніби на сцені чи на екрані. Відчуття власної відсутності у житті близьких людей, зокрема, збідніння емоційної насиченості стосунків («мене не розуміють»). За духовної кризи – відчуття відсутності власного Я. Людина не спроможна приймати рішення.
Таким чином, бачимо, що педагоги теж потребують допомоги та розуміння у своїй важливій роботі, адже виховання сучасних дітей визначає майбутнє нашої держави! Тому для педагогів розроблені та надані рекомендації, як уникнути вигоранню та як боротися з його симптомами, якщо вони вже є.
Чуняк В.А.,
практичний психолог
