Броварський письменник Федір Петров написав такі слова:
Звізда-Полин упала на Полісся
І спопелила все живе навкруг.
Сосновий бір ураз рудим зробився
І цезієм покрились поле й луг.
Звізда-Полин жорстока, незборима.
Пройшла безжально крізь серця людей.
Підкралася підступно і незримо.
Не пощадивши навіть і дітей.
- Гамалій Надія. Відвернули планетарну катастрофу // Літописна скарбниця: нариси історії Броварського краю (радянський період та доба незалежності України): уклад. І.Доцин. – Бровари: Водограй, 2003. – 640 с. – С. 220-221.
Своїм чорним крилом Чорнобильська трагедія зачепила і Броварщину. 5 населених пунктів: Погреби, Пухівка, Рожни, Літки, Літочки з 1991 року були визнані зоною посиленого контролю. Жителі Броварщини брали найактивнішу участь у ліквідації катастрофи, направлено було 1039 осіб. Було прийнято 184 людини, евакуйованих із 30-ти кілометрової зони. Нині статус потерпілих мають 10131 особа.
- Джміль А. Чорний слід Чорнобиля… / А.Джміль // Київщина. – 2013. - № 4. – С.18.
Розповідь про постраждалих та виселених із Іванківського та Поліського районів Київщини.
- Цушко І. До ядерної та радіаційної безпеки через діалог зацікавлених сторін. // Надзвичайна ситуація. – 2013. - №3. – С. 30-31.
Про питання ядерної та радіаційної безпеки в Україні, світовий досвід зменшення ризиків у сфері атомної енергетики, право громадськості на доступ до інформації.
- Снігур Й. Тоді пожежники врятували увесь світ: розповідь учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. // Надзвичайна ситуація. – 2013. - №4. – С.38-39.
Розповідь учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та її причин. Ліквідатор називає основною помилкою те, що людей запевняли, що аварії ніколи не може бути і реактори на 100 % безпечні для людей. Це призвело до низької виконавчої дисципліни серед персоналу.
- Рубан Вікторія. Гідні вічної пам’яті. Розповісти все про Чорнобиль неможливо. // Надзвичайна ситуація. – 2013. - №4. – С. 36-37.
Керівниками гасіння пожежі на ЧАЕС були: спочатку Володимир Правик, після його смерті Леонід Телятников, потім Василь Мельник. Рідні дуже добре запам’ятали ці трагічні дні. Для них це не просто дата, а спогади про батька, сина, діда.
Про одного із цих захисників, а саме Володимира Правика, написано повість у листах:
- Ковтун Г. «Я щодня писатиму тобі щодня…» / Г. Ковтун. – К. : Веселка, 1989. - 142 с.
Ця книга про велике кохання героя до своєї дружини, до сім’ї і про те, як він хотів жити, але не судилося, аварія перервала все.
- Мусієнко М.М. Екологія: тлумачний словник / М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков, О.В. Брайон. К. : Либідь, 2004. – 376 с.
- Шкода М.Н. Свята моєї Батьківщини: дитячий календар ілюстрований. / М.Н. Шкода. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 176 с. : іл..
Про аварію та її наслідки.
- Євген Гуцало та Любов Ковалевська у художній формі описали трагедію та як вона вплинула на долі людей.
Поджара Т.А.,
бібліотекар БНВО
