Молодша школа (6-10 років)
Діти в цей період можуть бути дуже емоційними, бо вони лише вчаться пізнавати себе. Їм важко описати власні емоції чи переживання, бо інколи вони їх просто не розуміють. Діти тільки вчаться рефлексувати. Тому таке просте питання «Як пройшов твій день?» – для дітей вкрай важке, адже вони ще не можуть описувати свої почуття та відношення до чогось.
В цьому віці діти дуже орієнтовані на дорослих. Якщо дитина бачить, що дорослі тривожаться з приводу школи, то у неї спрацьовує захист. Вона починає приховувати щось від батьків, щоб зберегти спокій.
У такому віці до дитини потрібно знайти особливий підхід і вести розмову в зрозумілій формі. Не варто тиснути на дитину, проте можна допомогти їй відкритися, поділившись власним досвідом. Можна пояснювати все через ігрові форми, наприклад, настільні або рольові ігри.
Середня школа (11-14 років)
11-14 років – це молодший підлітковий вік, коли дитина починає все аналізувати.
Відбуваються глобальні зміни у всіх сферах життя: змінюється класний керівник, додаються нові фігури, нові правила, кордони, вимоги.
Буває, накопичується дуже багато проблем, тому що діти емоційно ще незрілі. Крім того, у цьому віці діти проходять пубертатний період. Він може супроводжуватися перепадами поведінки, зміною настрою, емоційністю.
У цей час на перший план виходить спілкування з однолітками. Тому конфлікти часто можуть бути пов’язані із несприйняттям в колективі.
У спілкуванні з дитиною не можна використовувати якісь докори чи висміювання, від яких дитина може ще більше ніяковіти. Навпаки, потрібно створити безпечне та довірливе середовище. Батьки потрібні дитині як співрозмовники та партнери, які підтримують – а не критикують, здатні допомогти в скрутну хвилину.
Старша школа (15-18 років)
Важливо, щоб за попередні два періоди у батьків та дитини сформувалися довірливі відносини, тоді у підлітковому віці з цим не виникатиме проблем. У підлітковому віці конфлікти можуть посилитися, якщо ці відносини з дитиною не були побудовані.
При цьому батьки повинні дотримуватися курсу довіри та підтримки.
Запитати про справи у школі потрібно так, щоб показати дитині, що батьки готові до будь-якої інформації, та підкріплювати це своєю поведінкою.
Як підтримати дитину в проблемній ситуації?
Потрібно пояснити дитині, що будь-яку ситуацію можна вирішити.
Вона має відчути, що вона не на одинці з проблемою, а школа – це не все її життя.
Часто діти не розповідають про шкільні негаразди, які трапилися з їхньої вини. Якщо дитина сама поділилася з батьками провиною – це свідчить про її особистісний ріст. У такому випадку батьки повинні контролювати власні емоції, щоб підтримати дитину – а не налякати. Батьки можуть допомогти дитині виправити помилку, встановити нові кордони та домовленості. В жодному разі таку проблему не можна виносити на загал, чи соромити дитину в присутності інших. Тут також важливо визнати саму ситуацію. Пояснити, що розумієте, що таке трапляється і як це неприємно. Варто також розібратися, що спонукало дитину до такого рішення, чи не було якихось зовнішніх провокацій. Згодом проговорити та підібрати всі варіанти, як дитина може налагодити цю ситуацію.
Щодо втручання батьків у розв’язання проблеми, тут потрібно розуміти наскільки такі дії є доцільними. Наприклад, якщо у дитини спостерігаються різноманітні психосоматичні симптоми, вона несвідомо просить про допомогу, то батьки можуть поспілкуватися з вчителем або сімейним психологом.
Проте іноді батьки самі гіперболізують конфлікт і загострюють його.
Іноді буває так, що дитина відкрилася, але не просила втручатися, а батьки через свою надмірну тривожність починають давати розголос ситуації. При чому, діти соромляться такої гіперопіки, бо іноді це висміюється.
Випадки, коли батьки обов’язково повинні втручатися у ситуацію – це шкільний булінг. Якщо ми бачимо, що дитина живе у пригніченому стані через шкільне цькування, дорослі повинні негайно втрутитись і допомогти.
Говорити з дітьми про проблеми булінгу, небезпеки у мережі та сексуального насильства можна з 6-8 років, коли дитина почала активно користуватися мережею.
Протистояти булінгу допомагає повага у сім’ї, коли дитина знає, що у неї є свої особисті кордони, , нема приниження, психологічного насильства.
Повний текст статті за посиланням: https://life.pravda.com.ua/society/2021/03/25/244325/
Тетяна КУЧЕРЯВА,
соціальний педагог
