У зв’язку з тим, що педагоги схильні до психологічного вигорання, психологом було заплановано та проведено діагностику емоційного вигорання, що дає можливість виявити у педагогів наявність та ступінь сформованості таких симптомів вигорання: незадоволеність собою, відчуття загнаності в кут, редукція професійних обов’язків, емоційна відчуженість та деперсоналізація.
Дослідження виявило, що найчастіше у педагогів зустрічаються симптоми «редукція професійних обов’язків» та «емоційна відчуженість», що характеризуються такими проявами: ефект «кам’яного обличчя», людина справляє враження надділової та зібраної; високий рівень самоконтролю. Емоційна відчуженість пов’язана з необхідністю приймати «об’єктивні рішення», що змушує не звертати увагу на «людський фактор». Людина з такими симптомами відчуває себе ніби чаша, наповнена негативними емоціями. Захисні механізми психіки запобігають психічному «згоранню», тому людина закривається, замикається у собі, відгороджуючись від будь-яких емоційних подразників. Непродуктивна організація робочого місця та/або робочого дня, що часто викликана «паперовою тяганиною». У деяких випадках редукція професійних обов’язків може бути пов’язана з несприятливим психологічним кліматом у колективі або мікрогрупі, в якій працює людина. Спостерігаються за сімейних негараздів, що не дають сконцентруватись на роботі. Так, ми бачимо, що вигорання обумовлюється безліччю факторів, що несуть постійний вплив на людину.
Педагогам представлені їх детальні результати та поради, як боротися з вигоранням та продовжувати працювати у своє задоволення.
Чуняк В.А.,
практичний психолог
