Керівники гуртків хоч і є творчими натурами та, здавалося б, не повинні піддаватися вплину чинників стресу та вигорати, але вони є педагогами, тому ця проблема є знайомою і для них. Тому практичний психолог Чуняк В.А. провела діагностику рівня емоційного вигорання, щоб виявити, які симптоми та на скільки проявилися у педагогів до цього часу (незадоволеність собою, відчуття загнаності в кут, редукція професійних обов’язків, емоційна відчуженість та деперсоналізація).
Результати діагностики дали можливість виявити, що вигорання у керівників гуртків лише формується. Так бачимо прояв таких симптомів:
- «редукція професійних обов’язків» (що часто викликана «паперовою тяганиною», непродуктивною організацією робочого місця та/або робочого дня. У деяких випадках може бути пов’язаний з несприятливим психологічним кліматом у колективі або мікрогрупі, в якій працює людина. Спостерігаються за сімейних негараздів, що не дають сконцентруватись на роботі. Можливий за асинхронності темпів професійного росту працівника та темпів його кар’єри, за відсутності виконання значущості особистого внеску у загальну справу);
- «емоційна відчуженість» (спостерігається ефект «кам’яного обличчя», людина справляє враження надділової та зібраної. Високий рівень самоконтролю. Властиво для осіб, що займають керівні посади: необхідність приймати «об’єктивні рішення» змушує не звертати увагу на «людський фактор». Людина з такими симптомами відчуває себе ніби чаша, наповнена негативними емоціями. Захисні механізми психіки запобігають психічному «згоранню», тому людина закривається, замикається у собі, відгороджуючись від будь-яких емоційних подразників).
Оскільки творчість є одним зі способів подолання вигорання професіонала, цілком зрозуміло, що рівень вигорання опитаних є невеликим, але кожен отримав пам’ятку, як не допустити розвиток цього недугу у себе.
Чуняк В.А.,
практичний психолог