Будь-яка людська взаємодія передбачає спілкування, а процес керівництва неможливий без комунікації, тобто спілкування. Таким чином, з допомогою методики діагностики моделі педагогічного спілкування І.М.Юсупова практичний психолог Чуняк Вікторія Анатоліївна дослідила особливості переважаючих стилів взаємодії педагогів. Даний тест виявив наявність у педагогічних працівників, що працюють з учнями 1 класу Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів БНВО, стійких схильностей до моделі активної взаємодії, названої «Спілка», моделі диференційованої уваги «Локатор», авторитетної моделі «Я сам».
Модель спілкування «Я сам» є досить негнучкою і сприяє формуванню дисципліни, вихованню слухняних виконавців в учнівському колективі. Модель активної взаємодії «Спілка» вважається найпродуктивнішою та характеризується постійним діалогом з учнями, підтриманням мажорного настрою у дітей, заохоченням ініціативи; відчуттям та гнучким реагуванням на зміни психологічного клімату в колективі; дружньою взаємодією зі збереженням рольової дистанції; проблеми, що можуть виникати у процесі навчання творчо вирішуються спільними зусиллями. Модель диференційованої уваги «Локатор» можна описати як таку, що заснована на виборчих відносинах з учнями, тобто педагог орієнтується не на весь склад аудиторії, а лише на частину (талановитих або навпаки слабких), так вони можуть виступати у ролі своєрідних індикаторів для педагога. Прояви такої моделі виникають, коли педагог намагається поєднати індивідуалізацію навчання з фронтальним підходом.
Таким чином, бачимо, що виявлені моделі педагогічного спілкування педагогів сприяють реалізації особистісно-орієнтованого підходу навчання та формують особистісну дисциплінованість та відповідальність учнів 1 класу.
Чуняк В.А.,
практичний психолог
