Стан соціально-психологічної адаптації першокласників

Вступ дитини до першого класу є хвилюючим моментом не лише для батьків, а особливо для дітей, бо пов’язаний зі зміною статусу дитини – тепер він чи вона вже школярик, і вимоги зросли: не можна гратися, коли заманеться, а треба дотримуватися чіткого шкільного графіку, та й поводити слід себе відповідно – як учень. Стільки гучних слів лякають навіть дорослого, бо ніби промовляють: «Дитинство вже закінчилося». Тому так необхідно прослідкувати за тим, як дитина адаптується до нових умов, щоб не допустити подальших проблем, як особистих, так і у навчанні. Так, перший місяць навчання присвячений спостереженню за процесом соціально-психологічної адаптації дітей до навчання у 1 класі Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Броварського навчально-виховного об’єднання.

Для початку практичний психолог Чуняк Вікторія Анатоліївна з дітьми провела проективне малювання на тему: «Мій перший день у школі» з подальшою короткою бесідою по малюнку. З допомогою чого можна виявити, що у дітей 1 класу школа сприймається як явище позитивне, в якому присутні інші люди, тобто як соціальна інституція, що передбачає взаємодію як з дітьми, так і  з дорослими. Таким чином, ми бачимо, що у всіх дітей подія першого дня шкільного навчання – Перший дзвоник – асоціюється з позитивними переживаннями, що є першою ланкою у легкій адаптації до шкільних умов навчання.

Наприкінці першого місяця навчання (25 вересня 2015 р.) практичний психолог провела психолого-діагностичний мінімум для учнів 1 класу ЗОШ І-ІІ ст. БНВО (за методикою Н.А. Побірченко «Базовий компонент») для визначення рівня соціально-психологічної зрілості дітей та адаптації до нових навчальних умов. Даний мінімум дає можливість визначити ряд показників адаптованості та соціально-психологічної зрілості дітей, зокрема:

  • рівень розвитку дрібної моторики першокласників;
  • зорово-моторну координацію;
  • розуміння дитиною статевої ідентичності;
  • рівень самооцінки;
  • здатність до самоаналізу;
  • мотиваційна готовність дитини до навчання в школі;
  • емоційна адаптація дитини до нових навчальних умов;
  • навички спілкування вдома та з однолітками тощо.

Узагальнюючи результати даної діагностики, можна підсумувати, що дрібна моторика у всіх дітей розвинена добре, зорово-моторна координація у 2/3 класу дітей розвинена добре (третина дітей написали цифру, що відповідає їх вікові, як дзеркальне відображення).

100% обстежених дітей мають адекватне розуміння статевої ідентичності, тобто розуміють відмінності та вміють представити власну стать (намалювати дівчинку або хлопчика відповідно), що свідчить про соціальну психологічну зрілість дітей 1 класу.

Адекватне сприйняття себе самого, власних дій та здатність брати відповідальність на себе за свої вчинки формується у дитини до 7-річного віку, відповідно через виконання одного з завдань мінімуму, бачимо, що діти діагностованого 1 класу мають завищену самооцінку, за винятком хлопчика, якому вже є 7 років. Про що можна сказати, що самооцінка у дітей є на етапі формування.

Також досліджувалась мотиваційна готовність дітей до навчання у школі, так, бачимо, що на даному етапі лише 1/3 дітей класу має навчальну мотивацію, решта – ігрову.

Останнє завдання спрямоване на визначення емоційної адаптації дітей до нових навчальних умов. Виявлено позитивну емоційну адаптацію у 67% дітей класу, так само як і самопочуття вдома та у міжособистісному спілкуванні з однолітками. У 1/3 дітей класу школа асоціюється з негативними переживаннями, що можна пояснити вимогами, що стали більшими у порівнянні із садочком, строгим графіком занять, насиченістю дня тощо.

За загальною кількістю балів можна визначити рівень соціально-психологічної зрілості дітей 1го класу та адаптації до нових навчальних умов, так, 89% дітей класу мають високий рівень і 11% – достатній.

Таким чином, на основі проведеної комплексної діагностики можна стверджувати, що діти 1 класу ЗОШ І-ІІ ступенів БНВО адаптувалися до умов навчання легко; події, що пов’язані зі шкільним навчанням мають позитивне емоційне забарвлення.

Також за дітьми проводиться стандартизоване спостереження протягом 25 робочих днів, в рамках якого практичний психолог проводить спостереження за дітьми під час занять, фіксуючи індивідуальні прояви навчальної активності, засвоєння знань та поведінки на уроці, а також у вільний час, звертаючи увагу на поведінку та взаємини з однолітками. На основі такого доволі тривалого спостереження буде підведено підсумок соціально-психологічної адаптації кожної дитини в класі, враховуючи всі можливі моменти життєдіяльності у школі.

Паралельно практичний психолог проводить корекційно-розвивальну програму для першокласників «Здрастуй, школо!», що покликана полегшити процес адаптації маленьких школярів.

 

Чуняк В.А.,
практичний психолог

 

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

 

 

Вхід